сполучити


Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • сполучити — див. сполучати …   Український тлумачний словник

  • сполучити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • неореалізм — у, ч. 1) Напрям в італійському мистецтві та літературі 40 х рр. 20 ст., визначальними рисами якого були демократизм, гуманізм і прагнення показати життя без прикрас. 2) Ідеалістична течія в філософії, яка робить спроби сполучити суб єктивний… …   Український тлумачний словник

  • несполучуваний — а, е. Такий, що його неможна сполучити, з єднати з кимось, чимось …   Український тлумачний словник

  • сполучений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до сполучити. 2) у знач. прикм. Нерозривно пов язаний з чим небудь; який неодмінно супроводжує що небудь інше. 3) у знач. прикм. Об єднаний, спільний. 4) у знач. прикм., тех. Який перебуває у взаємодії, взаємно зв… …   Український тлумачний словник

  • сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що …   Український тлумачний словник

  • сумісний — а, е. 1) Який здійснюється спільно, гуртом, разом з ким небудь; спільний. || Який відбувається, проводиться спільно або водночас. Сумісне внесення добрив. 2) Якого можна поєднати, сполучити з чим небудь. •• Сумі/сні рівня/ння мат. система рівнянь …   Український тлумачний словник

  • єднати — I (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким н.), ріднити, братати, зближати, зближувати, зблизити, об єднувати, об єднати, з єднувати, з єднати, поєднувати, поєднати, пов язувати, пов язати, зв язувати, зв язати, зріднювати …   Словник синонімів української мови

  • з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …   Словник синонімів української мови

  • сполучати — сполучувати, сполучити (скріплювати, зв язувати одне з одним), з єднувати, з єднати, злучати, злучити, поєднувати, поєднати …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.